Колядки — величальні пісні українських хліборобів, пов'язані з давнім культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця — весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння. Молоді люди перевдягались і ходили по дворах співати колядки, бажаючи добробуту господарям. Іноді отримані від господарів подарунки — печиво, коровай тощо — називалися Колядою.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з'явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі з'являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа.
Ми прийшли на вогник, до цієї хати
Не хотіли добрих людей на шляху минати
Добрий вечір вам!
Слава Богу, мир в цій хаті!
Ми пастушки небагаті,
Прийшли сьогодні у вашу господу
Щоб розказати усьому народу,
Про чудесну новину про небесну дитину.
Щедрий вечір всім вам! Щаслива година!
Христос народився!
Добрий вечір, люди в році новому
Щастя бажаєм, вашому дому
Щастя бажаєм радісно жити
В році новому край звеселити.
З Новим роком вас вітаєм
Щастя радості бажаєм!
Колядувати починаєм!
Я з мішком походжаю, коляду збираю.
Вечір добрий, дайте пиріг довгий!
 Робота педагогічного колективу дошкільного навчального закладу над єдиною методичною темою (науково-методичною проблемою): алгоритм впровадження
| 
